— Розкажіть про передумови виникнення market coupling в ЄС. Навіщо європейцям цей механізм?
— Market coupling – це еволюція явних аукціонів з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
— Що ви маєте на увазі?
— Коли утворився Європейський Союз і формувалися правила торгівлі електричною енергією, держави зіштовхнулися з двома проблемами – юридичного і технічного характеру. Згідно з договором про заснування ЄС, а електроенергія – це товар, жодних бар’єрів в торгівлі не повинно було існувати. Проте, не зрозумілим було питання, пов’язане з потужністю систем передачі електроенергії, перетином між країнами. Таким чином в ЄС з’явився механізм аукціонів: вирішено, що системний оператор, а в подальшому єдиний офіс з розподілу потужностей JAO, розподілятиме всю доступну потужність на річних і місячних аукціонах, які потрібні для хеджування цінових ризиків, і денних аукціонах - для мінімізації небалансів.
Механізм аукціонів в ЄС працює таким чином: компанії подають свої заявки на перетин і якщо обсяг заявок менший за обсяг перетину, то перетин надається безкоштовно. Якщо обсяг заявок більший, ніж потенційні обсяги перетину, то системний оператор відхиляє найдешевші заявки і доступ до перетину отримують ті учасники, які готові заплатити більше. Проте, ціною для всіх учасників буде найдешевша ціна із акцептованих заявок для того, щоб максимально знизити бар’єр торгівлі між країнами.
Якщо є попит на перетин, то згідно з європейським регламентом ці кошти спрямовуються на модернізацію перетину. Таке відбулося в Україні, коли кошти від проведених аукціонів в новому ринку були спрямовані на розширення перетину зі Словаччиною.
Однак, наші європейські колеги зіштовхнулися з проблемою денних аукціонів. Ціни на спотових ринках в Європі (ринку «на добу наперед» /РДН/ і внутрішньодобовому ринку /ВДР/) є дуже волатильними. В Чехії, до прикладу, минулого року ціна в один день провалилася на 200 євро. Такі цінові стрибки позбавляють компанії змоги прогнозувати результати торгів. Денні аукціони можна проводити тільки в прив’язці до цінового індикативу РДН. Тому у 2015 році країни-члени ЄС затвердили Регламент ЄС 2015/1222 САСМ, яким фактично впроваджено таке поняття, як market coupling. Відповідно, обсяг перетину став визначатися неявним способом.
Market coupling – це відповідь на проблему, як найбільш ефективно організувати торгівлю між країнами на ринку «на добу наперед», що вилилося у об’єднання РДН європейських країн і утворення загальноєвропейського спотового ринку.
В березні минулого року, після фізичного об’єднання енергосистеми України із енергосистемою Західної Європи, ми почали працювати над тим, щоб об’єднати наш ринок «на добу наперед» з європейським. Ми в АТ «Оператор ринку» з 2019 року виступаємо за те, щоб Україна долучилася до market coupling. Це передбачено стратегічним планом розвитку товариства, що був затверджений Кабінетом Міністрів України у 2019 році.
— Який формат запровадження market coupling Ви бачите?
— До 2021 року в Європі існувало декілька різних об’єднань. Це не був один майданчик на всю Європу. Навіть зараз європейським законодавством допускається утворення різних зон чи об’єднань зон для процесу market coupling. Наприклад, можна було щось зробити для України, Польщі, Румунії та Словаччини, назвати це своїм маленьким market coupling і працювати.
В березні-квітні цього року ми поспілкувалися з усіма сусідніми операторами ринків, системними операторами та регуляторами. Ключове питання, яке ми їм ставили, це: «Чи утворюємо ми окрему торгову зону?». Їх відповідь була однозначною: «Не треба створювати щось унікальне для України». На мою точку зору, це правильний підхід. Не потрібно приймати рішення, які не практикуються в Європі, щоб потім героїчно виправляти помилки, викликані такими рішеннями.
Щоб імплементувати процес market coupling, в грудні 2022 р. Рада Міністрів Енергетичного Співтовариства затвердила адаптовану версію Регламенту CACM 1222, яка в тому числі визначає весь процес здійснення market coupling.
— На якому етапі зараз відбувається процес market coupling?
— Для того, щоб market coupling відбувся, необхідне не лише наше бажання, але й бажання європейських партнерів. Тому оновлений Регламент ЄС 2015/1222 САСМ наклав зобов’язання на Україну - приєднатися, а на Європу – прийняти нас після виконання нашого «домашнього» завдання.
Одразу виникли дискусії з NEMO Committee (англ. Nominated Electricity Market Operators Committee – Комітет, що об’єднує роботу всіх номінованих операторів ринків країн Європи – ред.), з операторами ринків щодо того, чи може Україна брати участь у market coupling. Це питання вирішилося після того, як колеги з Єврокомісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства дали відповідь NEMO Committee, як має відбуватися цей процес.
Початковою точкою є імплементація Регламенту ЄС 2015/1222 САСМ. Без нього нічого неможливо зробити, адже ми не є членами ЄС і до прийняття адаптованої версії цього документу Україна не мала права претендувати на участь у marketcoupling.
Новий регламент вимагав від України ряд дій. Найперше, до 15 лютого 2023 р. ми мали повідомити щодо існування юридичної монополії на проведення торгів на РДН і ВДР.
— Ми повідомили?
— Повідомили. В Україні з 2019 року існує монополія на такий вид діяльності.
— Це «Оператор ринку»?
— Так, така позиція у 2017 році була у Верховної Ради України, коли було прийнято Закон «Про ринок електричної енергії». Зараз точиться багато дискусій щодо цього питання.
Але мені особисто не зрозуміло, чому весь процес market couplingзводиться до одного банального питання: чи має у нас бути оператором ринку акціонерне товариство, яке протягом 4-х років організовувало роботу РДН і ВДР, які на сьогодні є єдиними безборговими сегментами на ринку, чи потрібно зіграти у гру «чи з’являться борги на РДН у разі появи кількох операторів ринку»?!
Колеги, які обговорюють market coupling, цікавляться лише цим питанням, їх не хвилює нічого більше. Глобальне ж завдання – вирішити інші питання, необхідні для успішного об’єднання РДН України та Європи.
Зокрема, ніхто не піднімає питання, що при здійсненні market coupling оператору ринку - не важливо монопольному чи конкурентному - доведеться покривати своїми грошовими коштами різницю між ПДВ в Україні та на експорт в обсязі до 1-1,5 млрд грн на рік. Зрозуміло, що ці гроші коли-небудь мають бути повернуті державою, однак спочатку їх треба десь знайти. Також необхідно щонайменше 100 млн грн на рік для сплати акцизного податку при імпорті, запровадити від’ємні ціни, надати величезну кількість інструментів для забезпечення виконання зобов’язання перед контрагентами в усіх європейських державах, з якими межує Україна, прийняти панєвропейські правила без жодних змін.
— Тож які кроки ми маємо пройти для запровадження market coupling?
— Для імплементації Регламенту ЄС 2015/1222 САСМ Міністерством енергетики разом із міжнародними стейкхолдерами було створено Дорожню карту. Вона пропонує зміни в Закон «Про ринок електричної енергії», в якому передбачити всі нагальні та операційні питання, що виникають при market coupling. В тому числі питання розподілу пропускної спроможності, щоб та її частина, яка використовуватиметься для спотової торгівлі, перерозподілялася не через добові аукціони «Укренерго» (на них буде продаватися перетин лише для довгострокових інструментів хеджування ризиків), а через market coupling.
Друге глобальне питання – ПДВ, акциз, митниця. Це ключова проблема на сьогодні, адже оподаткування в Європі та в Україні відрізняється. Міненерго розробило відповідний законопроект і запустило його на погодження в центральні органи виконавчої влади. При цьому залишається питання щодо необхідності внесення грошових коштів в обсязі 1-1,5 млрд грн за компенсацію різниці в ПДВ. Вирішити його очевидним шляхом, тобто встановити нульову ставку податку на операції на усіх оптових ринках електричної енергії, не є вдалим варіантом. Оскільки обсяг податкового кредиту, який держава повинна буде повернути учасникам ринку, за найоптимістичнішими розрахунками щомісяця становитиме близько 10 млрд грн.
Після прийняття всіх цих законодавчих змін та вирішення проблеми з ПДВ можна перейти до запуску процесу market coupling.
— Що не так з податками? Чим наше оподаткування в електроенергетиці кардинально відрізняється від європейського?
— Перш за все варто наголосити, що це не лише питання оподаткування в електроенергетиці, а в державі в цілому. Платники податків в Європі та в Україні відрізняються. Наприклад, у Європі зазвичай ПДВ сплачується на рівні споживача. В нас же - за кожний проданий товар (МВт). Інший приклад – це акциз. В нас він сплачується виробниками та імпортерами, в Європі також кінцевим споживачем.
Ми пропонуємо прибрати акциз для цього механізму і аргументуємо це наступним: під час діючого механізму явних аукціонів, «Укренерго» не завжди отримує ту різницю в цінах між країнами, яку б могло отримати. Трейдери, постачальники, експортери та імпортери закладають зменшену ціну на перетин, адже волатильність цін висока. Вони виходять на аукціони з продажу перетину і купують його за більш низькою ціною, при чому це роблять всі одночасно, не узгоджуючи. Як наслідок, обсяг плати за перетин, який отримує «Укренерго», стає меншим, ніж повна різниця цін між країнами.
Ми спробували порахувати, а що було б, якби був market coupling і при цьому імпортери не платили акциз. За нашими підрахунками, бюджет України отримав би з березня 2022 року і до сьогодні на 1 млн дол. податку на прибуток НЕК «Укренерго» більше, через те, що величина плати за перетин була б вища, ніж зараз. Оскільки вона складала б різницю цін між спотовими ринками, і учасники ринку не закладали б в ціну на перетин згадуване зменшення.
— Розкажіть, будь ласка, про суть механізму market coupling.
— Усі європейські оператори ринку об’єднані в єдину систему роботи, в основі якої спеціальний алгоритм розрахунку перетину та ціни – EUPHEMIA. Відповідно до цього алгоритму, щодо кожної країни ЄС відбувається таке ж ранжування заявок на купівлю-продаж електроенергії, як у нас на ринку «на добу наперед», і з урахуванням перетину результати складним математичним методом свідчать скільки електроенергії може бути експортовано чи імпортовано з однієї країни в іншу.
Завдяки тому, що перетин розподіляється не явним, а неявним способом, максимізується використання перетину, відповідно концентрація на всіх ринках зменшується, зменшується і монопольний вплив компаній.
Відтак, збільшується і конкуренція, в цілому для всієї Європи ціна зменшується, бо з’являється більше попиту та пропозиції, та акцептується максимальний обсяг продажу. Бо якщо в Словаччині, до прикладу, є великі обсяги продажу, а в Чехії є додатковий попит, то в рамках market coupling цей попит і пропозиція обов’язково зійдуться. Чого б не відбулося за умови річних чи місячних аукціонів, оскільки генерація не вийшла б на торги з такими обсягами, побоюючись цінової волатильності.
— Чи мають українські трейдери реєструватися на платформах європейських операторів РДН?
— Ні, РДН стає одним єдиним для всіх країн ЄС і України. Українські компанії й надалі продовжуватимуть працювати з «Оператором ринку», а європейські - зі своїм оператором ринку. В разі акцепту заявок учасників, вони будуть продавати або купувати електроенергію на українському РДН і ВДР, а решту зробить «Оператор ринку».
— Українські трейдери вже не будуть купувати добовий перетин?
— Після запровадження market coupling учасники ринку вже не будуть купувати перетин в «Укренерго» на добових аукціонах, оскільки їм буде доступний більш ліквідний та менш ризикований сегмент – РДН або ВДР.
— Виходить, в Європі не прогнозують ціни на завтра?
— Безперечно прогнозують, але цим займаються гравці, які мають відповідний аналіз та хист до цього. Ми як «Оператор ринку» теж пробуємо прогнозувати ціни у Словаччині та Румунії на завтра, навіть надаємо відповідні консультаційні послуги. Це складно, це вимагає розуміння тих ринків.
— Розкажіть, будь ласка, детальніше про рух коштів в механізмі market coupling.
— Рух коштів буде відбуватися згідно з договорами між учасниками глобального європейського ринку, якими є системні оператори, оператори ринків, які є номінованими, та JAO. В межах цього руху коштів, учасники отримають гроші за електричну енергію, а системні оператори – різницю між цінами, що склалася на РДН.
— Тобто із запровадженням market coupling ціна за перетин буде схована в структурі цін в заявках на РДН?
— Не зовсім так. У разі якщо є різниця між цінами на РДН та відбувся експорт/імпорт, цей прибуток отримують системні оператори, які відповідно до Регламенту ЄС 2015/1222 САСМ повинні спрямувати його на розширення міждержавного перетину.
— Зрозуміло, а що робити з прайс-кепами, їх треба відмінити, щоб ціни в нас могли змінюватися, як в Європі?
— Якщо ми говоримо про market coupling, то в цьому випадку price caps повинні бути єдиними для всіх учасників, оскільки запровадження іншого рівня цінових обмежень поставить наших учасників у невигідне становище, у порівнянні з європейськими колегами.
— Які країни будуть брати участь в market coupling? Весь ЄС?
— Так, і навіть більше. Також це країни Енергетичного Співтовариства та Європейської економічної зони.
— Це буде один спільний РДН для всіх цих країн?
— Не зовсім так. Це буде єдиний ранжир, до якого будуть подаватися усі заявки з усіх країн. Проте, акцептуватися вони будуть із врахуванням фізичних обмежень, тобто наявності пропускної спроможності. Виходячи з цього, у разі якщо пропускної спроможності буде достатньо для врегулювання попиту та пропозиції, ціна буде єдиною. У разі її нестачі – ціни будуть різні.
— В Польщі часто ціни вищі.
— Безперечно, бо є обмеження перетину на кордоні з Польщею, яке не дозволяє передати весь надлишок з інших країн, щоб покрити потребу в Польщі. Оскільки всю електроенергію передати неможливо, виникає різниця цін (в Польщі вона стає дорожчою). І ця різниця, наприклад, між Польщею та Словаччиною, йде словацькому оператору системи передач та польському навпіл, щоб вони добудували мережі і прибрали ці обмеження. Коли вони розбудують мережі, різниця цін зменшиться або зникне. В цьому і є один із задумів механізму market coupling.
